До дня нарождення Тараса

Твір з теми: « Любов до дітей – одна з головних рис творчості Т.Г.Шевченка»

За часів свого дитинства Шевченко знаходився в нелегкому становищі. Його родина жила злиденно, від непосильної праці померла мати, а потім і батько. Хлопчик дуже малим лишився сиротою. Але його доля була долею всього українського народу.  Саме тому він хотів, щоб діти не знали того болю й горя, яке супроводжувало його дитинство.

       Він дуже любив дітей. Про це свідчать такі рядки з його поезії:

« Ох, діти! Діти! Діти!

Велика Божа благодать!».

      Тарас мріяв про те, що у кожного з них буде свій власний сімейний затишок, своя хатинка у вишневому садку. Мати й дитина для нього – святі. Дітей у своїх творах поет порівнює з квітами, мріє про їхнє щастя та добробут. І майбутнє свого народу він бачив тільки у щасті дітей:

« У нашім раї

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

Зі своїм дитяточком малим»

Вірш « Мені тринадцятий минало» - один з найкращих прикладів любові поета до дітей, його хвилювань про їхнє майбутнє:

« Поглянув я на ягнята-

Не мої ягнята!

Обернувся я на хати-

Нема в мене хати!»

Лише людська доброта, ніжність і турботливість дівчинки допомогла юному Тарасу повірити в щастя:

« Неначе сонце засіяло,

Неначе все на світі стало

Моє…лани, гаї, сади!»

У вірші «Сон» Т.Шевченко вболіває не менше за майбутню долю дітей, тому змальовує сина жіночки перш за все вільним :

« Не одинокий, а жонатий

На вольній бачиться , бо й сам

Уже не панський , а на волі…»

На щастя, геніальний поет став вільною людиною, як і ми зараз, на відміну від дитини кріпачки. Боровся поет за щасливе дитинство перш за все словом. Коли читаєш його рядки, то ніби відчуваєш біль Кобзаря і сумуєш разом з ним:

« А ще до того, як побачу

Малого хлопчика в селі.

Мов одірвалось од гіллі,

 Одно-однісіньке під тином

Сидить собі в старій ряднині.»

Для нас творчість Т.Г.Шевченка залишається криницею з холодною джерельною водою, яка затамовує духовну спрагу народу. Вона пронизана справжньою любов’ю до діточок, турботою про їхнє майбутнє вільне щасливе життя. І щоразу, спілкуючись з творчою спадщиною поета, я знаходжу в ній щось нове, хвилююче й рідне.